Відомості про район
Райдержадміністрація
Прес-центр
РДА і громадськість
Районна рада
Місцеві ради

reforma Verhovnoyi Radi Ukraini thumb 2Імплементація Угоди про асоціацію — найбільш важливий і найбільш важкий процес. В кожній сфері депутати та уряд повинні ухвалити та втілити сотні рішень. Про це нагадали також на конференції “Україна — ЄС: інтеграція у мінливому світі”. Власне впровадження реформ (не плутати з ухваленнями рішень про них) є ключем до здобуття довіри до ЄС. Адже презентоване дослідження показало: в 24% громадян ставлення до євроінтеграції погіршилося.

Причина — зниження рівня життя. Експерти знають, що ЄС тут ні при чому. Але експертна думка не змінює точку зору людей. Її змінюють реальні кроки з покращення життя.

«Наступний крок після Угоди про асоціацію та угоди про запровадження безвізового режимуце імплементація цих угод. Тому що підписання і ратифікація для середньостатистичного українця не має ніякого значення»: голова Представництва ЄС в Україні Х’юг Мінгареллі

«Відсутність в Угоді перспективи членства часто використовують ті, хто хоче популістських рішень, хто прагне реваншу і зміни курсу України. Я сподіваюся, що нашої виваженості і мудрості вистачить, аби не дозволити заперечити обраний нами курс. І я тішуся, що в нас є підтримка громадян. 57% українців підтримують вступ країни до ЄС. Це є та основа, на яку ми можемо спертися в подальшій діяльності». віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе

 

УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ: довга дорога пиріжка

Як ЄС може захистити українського споживача? Строго кажучи — ніяк, але завдяки угоді про Асоціацію з ЄС Україна повинна дуже багато зробити для імплементації стандартів якості. Формально — для того, щоб ми могли вільно торгувати з ринками ЄС. Але насправді доволі жорстка структура вимог до харчів— від корму який використовувався для тварин до кінцевого продукту — дозволить нам бути більш впевненими в якості того, що купуємо. Відповідний законопроект ухвалено і навіть підписано Президентом. Але експерти попереджають — попереду дуже багато роботи. І щоб ми були переконані, що будь-який пиріжок, куплений в 30-градусну спеку, був нешкідливим змінюватися мають і чиновники, і виробники, і продавці.

Перші кроки до європейської якості продуктів зроблено, основний виклик – вторинне законодавство та…
Україна вже зробила перші кроки для адаптації законодавства у сфері контролю якості харчових продуктів до європейських…uacrisis.org

 

РЕФОРМА ЕНЕРГЕТИКИ: шанс на для інтеграції з ЄС

Україна поволі продовжує відриватися від Росії в галузі енергетики. Цього тижня державний оператор мереж “Укренерго” підписав угоду про правила приєднання до європейських мереж ENTSO-E. Вони передбачають не лише технічні умови, але і зміни функціонування ринку як такого. Сьогодні ми досі ближчі до Росії (і енергетичні системи працюють спільно — час від часу обмінюючись потужностями). Щоб це змінити потрібно багато років.

Песимізму додають лише в Асоціації газовидобувних компаній України. Там підрахували скільки інвестицій потрібно, щоб зменшити залежність від Росії і видобувати більше газу. Суми дуже значні, і без спрощення надання ліцензій плани щодо їх залучення — малореальні. Якщо Україна хоче залучити гроші бізнесу — вона має дати йому працювати. Як — запропонували в спеціальних рекомендаціях щодо дерегуляції видобутку газу.

 

 

ЗЕМЕЛЬНА РЕФОРМА: фокус громад

Аргарна та земельна реформи теж будуть в фокусі обговорення в липні — всі очікують хоч якихось законопроектів на ці теми. Особливо чекають спроможні об’єднані громади, яким поки що не дозволяють розпоряджатися власною ж землею.

Як громадам отримати доступ до своїх земель та що з ними потім робити – експертна дискусія …
Земля – ключовий інструмент для розвитку громад. Більша частина земель знаходиться у приватній власності селян, які зд…uacrisis.org

 

ПЕНСІЙНА РЕФОРМА: початок змін чи PR?

Урядовці, заручившись підтримкою низки експертів, запустили інформаційну кампанію, на підтримку пенсійної реформи. #ПенсіїНеГречка — закликають експерти та урядовці. Визнаючи, що реформа по суті робить справедливішою лише формули системи нарахування пенсії.

На зустрічі з експертами глава Уряду Володимир Гройсман пообіцяв, що буде наполягати на “дорожній карті” продовження реформи — запровадження (нарешті, після багатьох років розмов) накопичувальної системи пенсійного забезпечення. Але в парламенті, на шпальтах видань та в ефірах поки що всі говоритимуть про наявний проект реформи. Де всього лиш трохи змінюють спосіб обрахунку пенсій.

Урядовий портал :: Урядовці та експерти про пенсійну реформу: Потрібно ухвалити зміни, щоб пенсія …
Офіційний портал органів виконавчої влади Україниwww.kmu.gov.ua

За 25 років незалежності влада так і не наважилася провести повноцінну реформу пенсійної системи. Про наслідки цього свідчать минулорічні рекордні показники дефіциту Пенсійного Фонду —145 мільярдів гривень— станом на травень 2016-го. В результаті, усі без виключення стали заручниками ситуації. Реформи необхідні. Проте проведення повномасштабної пенсійної реформи тепер називають «вимогою МВФ». Чому так сталося? Хто саботував реформу?

«Напівправда» заради перемоги на виборах

Що б не говорили політики (байдуже від яких партій) Міжнародний валютний фонд насправді не керує економічними процесами в Україні. Із проханням про виділення кредиту до МВФ звертаються саме українські урядовці (починаючи з часів Леоніда Кучми), а фонд визначає умови, на яких він готовий давати гроші в борг. Навряд чи хто позичить гроші людині, яка не вміє бути ощадливою, або витрачає більше, ніж заробляє. Так і тут…. Як свідчать дані “CASE Україна”, у 2016 році 73% українських пенсіонерів отримували однаково малі пенсії — приблизно тисячу гривень на місяць. Але разом це — величезний тиск на бюджет. Держвидатки та пенсії забирають майже половину економіки. Не найкраща статистика для розвитку.

Як вижити в країні пенсіонерів
Вице-премьер по социальной политике Павел Розенко недавно похвастался успехом. “У нас увеличение поступлений от ЕСВ бо…www.epravda.com.ua

Зрозуміло, що кредитори хочуть гарантій повернення своїх коштів. І докорінну зміну моделі пенсійного забезпечення вони розглядають як один зі шляхів фінансової стабілізації України. Відтак, бачать в цьому інструмент повернення грошей.

Все інше — інтерпретації вітчизняних політиків. Зверніть увагу, як на початку цього року представники чинної влади (як і їхні попередники, починаючи з 1998-го року) роздавали обіцянки. Стверджували, що пенсійний вік підвищувати не будуть. Аж доки в пресі не з’явилися вимоги МВФ щодо умов надання чергового траншу. Ніхто, мовляв, не змушує Україну обмежувати права власних громадян… А вже на початку березня, коли представники МВФ «прив’язали» видачу чергового траншу до проведення пенсійної реформи, українські можновладці заговорили саме про комплексну реформу системи пенсійного забезпечення, а не зміну деяких окремих параметрів, приміром, пенсійного віку чи страхового стажу.

Голова уряду Гройсман взагалі назвав проведення цієї реформи найголовнішим завдання для України в 2017-ому. Міністр соцполітики Андрій Рева заявив, що пенсійна реформа потрібна насамперед українцям, а не іншим державам. Профільний віце-прем’р Павло Розенко, який з 2012-го року займається пенсійними питаннями, заявив, що реформування лише солідарної складової пенсійної системи — це шлях в нікуди.

Зараз розберемо детально: що саме завадило реалізації реформи, яка мала б завершитися майже 10 років тому?!

Пенсійна реформа – новини України та світу – Укрінформ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання не нижче пе…www.ukrinform.ua

Що саме хочуть реформувати і чому?

Спочатку коротко про те, чому нинішня модель пенсійного забезпечення — так звана солідарна — вже не може працювати ефективно. А всі заяви про підвищення пенсій можуть бути реалізовані тільки за радянським принципом: у одних забиратимуть (у працюючих), а іншим віддаватимуть (пенсіонерам).

Що таке солідарна пенсійна система?

Система, яка передбачає, що всі, хто працює, поки вони не досягнуть певного віку й самі не вийдуть на пенсію, зі своїх заробітків віддають частину грошей на утримання тих, хто працювати вже не може. І так, покоління — за поколінням. Власне, звідси і назва — від ідеї солідарності поколінь.

Створена ще у 19 столітті, солідарна пенсійна система дісталася Україні в спадок від УРСР. Але якщо в перші роки незалежності Пенсійний Фонд не відчував дефіциту, мав навіть певний надлишок коштів, з часом ситуація почала стрімко погіршуватися. Як йдеться в дослідженні Світового банку, яке згадує в своїй розвідці аналітичний центр Vox Ukraine, в другій половині 90-х співвідношення тих, хто наповнював Пенсійний Фонд своїми внесками, себто працюючих, і тих, хто звідти отримував кошти, себто пенсіонерів, почало погіршуватися. Значна частина бізнесу тоді просто пішла в тінь. Людей на роботу наймали неофіційно. Відтак і в Пенсійний Фонд ніхто нічого не платив. Зростала офіційна кількість безробітних. Погіршувалася демографічна ситуація (смертність перевищувала народжуваність/старіння тощо). Економіка йшла в піке. З 1993-го до 1996-го рр. дефіцит Пенсійного Фонду України — за методикою оцінки Світового Банку — збільшився майже у 2.5 рази. В 1996 р. він становив вже 2,6% ВВП України.

https://voxukraine.org/longreads/poor-country/index.html#rec7936343

Відтак, вже у 1996 р. українські фахівці разом із закордонними експертами взялися за розробку пенсійної реформи.

У 1998 році тодішній Президент України Леонід Кучма видав Указ «Про основні напрямки реформування пенсійного забезпечення в Україні». Того ж року українські можновладці вперше! (але не востаннє)! — в межах співробітництва з МВФ офіційно пообіцяли взятися за реформу пенсійної системи. Щоправда, тоді це була тільки обіцянка розробити нову системну модель пенсійного забезпечення, котра включала би в себе накопичувальну систему пенсійного забезпечення та поступове підвищення пенсійного віку.

Вже тоді — майже 20 років тому — було очевидно, що дефіцит Пенсійного фонду зростає, а система буксує. Ось цитата із вже згаданого Указу Л. Кучми «Про основні напрямки реформування пенсійного забезпечення в Україні».

«….у пенсійному забезпеченні громадян України ще є ряд проблем, зокрема: низький рівень пенсійного забезпечення; майже відсутня диференціація розмірів пенсій; наявність значних переваг та пільг у пенсійному забезпеченні окремих категорій працівників при однаковому рівні відрахувань на пенсійне забезпечення; несвоєчасна сплата страхового збору (внесків) до Пенсійного фонду України, що зумовило заборгованість з виплати пенсій. (…) На стан пенсійного забезпечення громадян України негативно впливають: демографічні процеси (старіння населення, зменшення працездатного населення), наслідками яких є збільшення чисельності отримувачів пенсій та зменшення платників страхових внесків; зменшення чисельності зайнятого населення; несприятливе співвідношення тривалості періоду сплати внесків на пенсійне забезпечення і періоду, протягом якого виплачується пенсія; зростання різного роду пільгових і прирівняних до них категорій пенсіонерів»

Щоби зрозуміти, як ситуація розвивалася далі, достатньо подивитися статистику. Її наводять представники Реанімаційного пакету Реформ. Станом на початок 2015 р. , за даними РПР, 70% пенсіонерів отримували — з урахуванням надбавок та доплат — пенсії навіть нижчі, ніж мали бути пенсії за віком (1371.75 грн станом на 01.01.2014). В той же час система спеціальних пенсійних програм дозволяла найбільш привілейованим категоріям пенсіонерів (прокурорам, суддям, народним депутатам, членам Кабміну) отримувати пенсії, котрі в 5–11 разів перевищували рівень середньої пенсії за віком.

Експерти РПР будуть включені до робочої групи з питань пенсійної реформи при мінсоцполітики
Представниці групи Реанімаційного Пакету Реформ Галина Третьякова та Маріанна Онуфрик зустрілись із міністром соціальн…rpr.org.ua

Хто і навіщо гальмував процес?

Вже станом на кінець 90-х фахівці та експерти в сфері пенсійного забезпечення дійшли висновку: альтернатив накопичувальній системі пенсійного забезпечення немає. У своєму зверненні до Верховної Ради в жовтні 2001 р. Леонід Кучма наголошував:

— після виходу на пенсію українці втрачають 2/3 свого доходу (а в ЄС — не більше 40%);

— діюча солідарна система пенсійного забезпечення є соціально несправедливою — у першу чергу страждають найбідніші;

— розмір трудових пенсій практично не залежить від трудового стажу і сплачених пенсійних внесків, а дві третини тих, хто вийшов на пенсію, отримують майже однакові суми;

— надмірно високі ставки пенсійних внесків спричиняють додатковий тиск на економіку. Роботодавці змушені сплачувати до пенсійної системи третину фонду заробітної плати. Це робить неконкурентною продукцію, змушує комерсантів ухилятися від сплат до Пенсійного фонду.

І це при тому, що на початку 2000-х економічній команді Президента Кучми вдалося знову на деякий час зробити Пенсійний Фонд бездефіцитним.

Тодішній Президент визнавав, що для вирішення всіх перелічених проблем необхідні не тільки зміни в середині солідарної пенсійної системи.

За планами Кучми та його радників, до 2009 року в Україні вже мала б і завершитися реформа системи пенсійного забезпечення (повинні були запровадити систему обов’язкового державного пенсійного страхування та перейти до обов’язкової накопичувальної моделі).

Звісно, створити законодавчу базу для цього мав парламент.

Перший законопроект про обов’язкове державне пенсійне страхування Кабмін вніс до Верховної Ради ще у 1998 р. Далі Президент 5 разів присвоював проекту статус «невідкладного». Кілька разів замість президентського вносилися альтернативні законопроекти. Та фінальна версія Закону була ухвалена парламентом тільки через 5 років — у 2003-ому. І набрав чинності з 1-го січня 2004 р.

Вибори проти реформи

Та, як відомо, 2004 р. був роком президентських виборів в Україні. І кандидат від влади — тодішній премєр-міністр Віктор Янукович — за 9 місяців цього виборчого року майже втричі підвищів рівень мінімальних пенсій в країні. Зі 102.8 гривень — до 294. 6 гривень.

Оскільки економічного підгрунтя для цього не було, пішли традиційним адміністративним шляхом. Спочатку голова Уряду В. Янукович видав постанову, а потім внесли зміни до вже ухваленого Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». І пенсії прирівняли до мінімального прожиткового мінімуму. З формальної точки зору це виглядало логічно і дуже привабливо для виборців. За фактом, не було підкріплене реальними надходженнями до бюджету.

Далі — вже за часів президентства Віктора Ющенка — уряд очолила Юлія Тимошенко. І попри задекларовану різність ідеологічних підходів засоби «впливу» на виборців політичні опоненти використовували однакові. На підставі змін, внесених у законодавство ще кандидатом у Президенти та прем’єром Януковичем, із 2004-го року темпи росту пенсій випереджали не тільки темпи росту ВВП, а й навіть темпи росту мінімальних зарплат. Нагадаємо, що бюджет Пенсійного Фонду формується саме з відрахувань із заробітних плат. Що більше платня — то більші відрахування. Але якщо із 2002-го до 2010-го рр. середній розмір зарплат — бази нарахувань до Пенсійного фонду — зріс у 3.4 рази, то пенсіїї за цей же час зросли у 9 разів. Та економічні розрахунки з міркувань політичної доцільності, схоже, не всіма бралися до уваги. Зрештою, в 2010 р. видатки Пенсійного Фонду, за даними Міністерства фінансів, вже становили майже 18% ВВП.

Очевидно, що тривати безкінечно це не могло. На той момент Президент України — Віктор Янукович — став заручником власних популістських рішень.

І у 2011-ому голосами парламентської більшості на основі Партії Регіонів була ухвалена так звана “пенсійна реформа Тігіпка”.

Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» мав на меті скоротити дефіцит Пенсійного фонду. Документ також ухвалювали в рамках узгодженої з МВФ програми дій уряду Миколи Азарова.

Розробником і «обличчям реформи» став тодішній віце-прем’єр з соціальної політики Сергій Тігіпко.

Ухвалений «регіоналами» закон, проти якого виступала тодішня опозиція (а сьогодні — це, в тому числі, й представники нинішньої коаліції) збільшував пенсійний вік жінок ( з 55-ти до 60-ти років) та чоловіків-службовців (до 62-х років). Крім того, документ містив норму про перерахування страхових внесків громадян до Накопичувального пенсійного фонду.

Ухвалення документу відкривало можливості для отримання кредиту від МВФ. Але не спонукало до реальних змін в системі пенсійного забезпечення. Адже в Законі зазначено, що формуватися накопичувальна система почне відтоді, як Пенсійний фонд стане бездефіцитним. А до 2015-го року Україна дійшла із фактичним дефіцитом бюджету ПФ у 77 млрд. грн. Щоб закрити цю дірку гроші знову брали з держбюджету, тобто із наших податків, які взагалі-то призначались на інші потреби.

За 3 роки після Революції гідності в парламенті осіли ще як мінімум два законопроекти — вже від представників нової коаліції. Питання запровадження нової моделі пенсійного забезпечення було прописане в Коаліційній угоді, його називали пріоритетним у своїх виступах вже новий Президент України Петро Порошенко та члени створеної Нацради реформ.

Втім, про те, що пенсійної реформи цього року Україні таки не уникнути, громадяни дізналися у лютому із заяви директора прес-офісу МВФ Джеррі Райса.

А вже новий віце-прем’єр-міністр з соціальної політики Павло Розенко на початку березня написав в своєму Фейсбуці, що остаточний варіант пенсійної реформи представить за один-два місяці.

Розенко обіцяє остаточний варіант пенсійної реформи за один-два місяці – 02.03.2017 18:18 – Новини…
02.03.2017 18:18 698 Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко переконаний, що остаточний варіант майбутньої пенсійно…www.ukrinform.ua

Секретар Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, нардеп від фракції «Самопоміч» Наталія Веселова місяць тому анонсувала парламентські слухання щодо необхідності проведення пенсійної реформи.