Відомості про район
Райдержадміністрація
Прес-центр
РДА і громадськість
Районна рада
Місцеві ради

14 квітня 2017 року

Допомога у потрібну мить

      13 квітня 2017 року з метою надання комплексу соціальних послуг у розв’язанні проблеми зайнятості трудового колективу у ситуації запланованого вивільнення фахівці Старовижівського центру зайнятості провели семінар з вивільнюваними працівниками в Старовижівському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України. Важливість такого заходу полягає в запобіганні негативних наслідків у трудовому колективі та роз’ясненні правових питань вивільнення.

  Провідний фахівець з питань зайнятості відділу взаємодії з роботодавцями Валентина Гаврилюк та провідний юрисконсульт Тетяна Онищук ознайомили вивільнюваних працівників  зі станом сучасного ринку праці, новітніми тенденціями та його перспективами, а також розповіли про соціальні послуги, які вони отримають у разі звернення до служби зайнятості, зокрема, щодо пошуку підходящого місця праці, участі у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру, можливостей пройти професійну підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, у тому числі в центрах професійно-технічної освіти державної служби зайнятості, або через отримання ваучера на навчання, інформаційних та консультаційних послуг, пов'язаних із працевлаштуванням, організації підприємницької діяльності.

Також розповіли присутнім про електронний кабінет роботодавця –  працювати в якому можна з будь-якого комп’ютера, підключеного до мережі Інтернет, про те, що реєстрація в ЕКР дасть роботодавцю  змогу переглянути актуальність реквізитів свого підприємства, історію направлень центром зайнятості працівників, виконання договорів на громадські роботи,  переглянути звіти форм 3ПН, 4ПН, 1ПА, якщо такі подавались до центру зайнятості, стан укомплектування заявлених вакансій,  тематику семінарів для роботодавців. Дана інформація зацікавила юрисконсульта управління Ольгу Максимук і вона погодилась авторизуватись в ЕКР.

Учасники семінару впевнились в тому, що вони не залишилися сам на сам зі своєю проблемою, а за допомогою служби зайнятості та активізуючи власні зусилля, вони зможуть реалізувати своє право на трудову діяльність.

21 березня 2017 року

ТЕРИТОРІАЛЬНІ ГРОМАДИ ГОТОВІ СПІВПРАЦЮВАТИ

  Уже традиційно фахівці відділу взаємодії із роботодавцями Старовижівського районного  центру зайнятості у першому кварталі поновлюють свої ділові та партнерські стосунки із очільниками та ініціативними депутатами сільських рад. Це, по-перше, поглиблює поінформованість посадових осіб та активістів у сфері чинного законодавства  про зайнятість. По-друге, активізує організаційні моменти із проведення громадських робіт в частині закладення коштів у їх  співфінансуванні із фондом загальнообов’язкового державного соціального  страхування на випадок безробіття. Це дозволило уже зараз мати у місцевих бюджетах 60,8 тисячі гривень для співфінансування громадських робіт.

      Тому уже з початку року укладено 5 договорів на проведення громадських робіт та залучено 7 безробітних на опорядкування територій сільських рад, благоустрій  кладовищ, прибережних смуг біля озер. І в цей період пошукачі роботи сумлінно працюють у Поліській та Нововижвівській сільрадах.

    У цьому пересвідчилися спеціалісти відділу взаємодії із роботодавцями, відвідавши 20 березня колектив Поліської сільської територіальної громади. При спілкуванні було повідомлено про пріоритети в роботі ДСЗ у 2017 році. Зокрема, ішлося про  порядок реєстрації клієнтів на «електронній черзі», переваги і зручності в роботі, що дає створення електронного кабінету роботодавця, можливості проведення скайп-співбесід безробітного з роботодавцем, підтвердження результатів неформального навчання, отримання ваучера для здобуття освіти особами, старшими за 45 років тощо.

  Водночас було поновлено інформаційний куточок служби зайнятості у Поліській сільській раді.

17 березня 2017 року

У ногу з часом

Сучасні інформаційні та телекомунікаційні технології з їх стрімко зростаючим потенціалом відкривають нові великі можливості. Вони впливають на чимало сфер людської діяльності, у тому числі  й на роботу окремих підприємств та економіку в цілому. Розвиток  інформаційних технологій призвів до появи «електронного» або «безпаперового» офісу.

Як наслідок, Державною службою зайнятості запроваджено сучасний сервіс - Електронний кабінет роботодавця.  Про таку можливість і  послуги велась розмова начальника відділу взаємодії з роботодавцями Любові Олексюк і приватного підприємця Алли Чикун. Перша повідомила,  що ЕКР - це персональне автоматизоване робоче місце, доступ до якого роботодавець може отримати за допомогою комп’ютера, підключеного до мережі Інтернет. Користуючись Електронним кабінетом, роботодавець може переглянути стан укомплектування заявлених вакансій, історію направлень центром зайнятості шукачів роботи, виконання договорів на громадські та на роботи тимчасового характеру. Крім того, передбачена можливість переглядати надані звіти за формами 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" , а також можливість отримання такої послуги, як компенсація єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та тематику семінарів для роботодавців. Для створення власного Електронного кабінету роботодавцю необхідно звернутись до центру зайнятості, повідомити адресу електронної пошти, сформувати логін та пароль, за допомогою яких авторизуватися та отримати доступ до послуги на сайті  Державної служби зайнятості http://www.dcz.gov.ua.

Новинка зацікавила Аллу Іванівну, адже з квітня цього року вона планує відновити свою підприємницьку діяльність і на роботу їй будуть потрібні слюсарі з ремонту автомобілів. 

Так як Електронний кабінет зорієнтований, насамперед, на скорочення витрат часу для відвідування центру зайнятості та на підвищення рівня комфорту під час взаємодії роботодавців зі службою зайнятості пані Алла погодилась на створення ЕКР, а також авторизувалась на сайті.

16 березня 2017 року

БУТИ ПОЛІСМЕНОМ ПРЕСТИЖНО

          Стрімкі зміни, що відбуваються в українському суспільстві мало не щодень, не могли не зачепити і правоохоронні органи. Про них і не тільки йшлося в розмові директора Старовижівськогорайонного центру зайнятості Віталія Павлова із старшим інспектором сектору кадрового забезпечення  Старовижівського відділення поліції Ратнівського відділу поліції головного управління Національної поліції у Волинській області капітаном Ярославом Самчуком 15 березня цього року. Зі слів Ярослава Леонідовича  з’ясувалося, що в сучасні структури поліції охоче йде молодь. Що свідчить про небайдуже ставлення молодих українців до майбутнього країни.

         - Звісно, що ми охоче сприймаємо і всіляко підтримуємо очікувані сподівання громадянської спільноти, - сказав Ярослав Самчук. – У цьому контексті і намагання державної служби зайнятості нам допомогти у підборі кадрів дуже доречне. А тому цінуємо ініціативи Держслужби зайнятості, спрямовані на поглиблення співпраці із правоохоронними органами її готовність допомогти при доборі кандидатів на службу в поліції із числа зареєстрованих пошукачів роботи.

          Співрозмовники також домовилися  систематично проводити в центрі зайнятості дні поліції, інформувати ймовірних кандидатів на службу в правоохоронних органах про її особливості та ризики. Для цього доречними будуть створені інформаційні куточки, оголошення з умовами проходження служби, забезпечення охочих рекламно-агітаційними матеріалами, зокрема, буклетами, плакатами тощо.

          На завершення капітан Самчук погодився взяти участь в інформаційному семінарі служби зайнятості з відповідною цільовою аудиторією.

15 березня 2017 року

УСПІХ ЗАБЕЗПЕЧУЄ ПОРОЗУМІННЯ

           Робоча зустріч директора Старовижівського районного центру зайнятості Віталія Павловата провідного фахівця з питань зайнятості відділу взаємодії з роботодавцями Наталії Кропивник із керівником філії «Старовижівська» ТзОВ «ВВ Агро» Борисом Дричиком, що відбулася 15 березня цього року, відбулася у форматі підсумкової розмови зробленого обома сторонами у 2016 році. Так, Борис Сергійович зазначив, що за оперативного втручання фахівців державної служби зайнятості торік укомплектовано 77 пропозицій інших робіт тимчасового характеру. Окрім цього, за сприяння служби на постійне місце у 2016 році було працевлаштовано 71-го безробітного.

         При цьому учасники діалогу відзначили, що у спільній роботі є ще можливості для розширення напрямків співпраці і у 2017 році. Про це свідчать  наслідки діяльності у першому кварталі. Зокрема, за сприяння центру зайнятості були укомплектовані понад 50пропозиції інших робіт тимчасового характеру, а на постійне місце праці за цей період працевлаштовано п’ятеро безробітних.

       Слід зауважити, що адміністрації філії імпонує така форма роботи, як проведення стажування пошукачів роботи безпосередньо на робочих місцях. Цьогоріч таку форму співпраці проходять троє осіб. А ще  керівник філії «Старовижівська» «ВВ Агро» зацікавився можливістю курсів цільового призначення, які за його прогнозами через тиждень-другий пройдуть семеро безробітних за спеціалізацією «охорона праці у сільському господарстві» на базі Рівненського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості.

      При нагоді директор РЦЗ Віталій Павлов привітав Б.С.Дричика із 60-річчям, побажавши йому міцного здоров’я і творчого довголіття на ниві  утвердження економічної стабільності краю.

14 березня 2017 року

ЗАВОДЧАНИ ГОТУЮТЬСЯ ДО СЕЗОНУ

          Коли у ділових партнерів складаються справжні взаємовигідні стосунки, то тем для обговорення, перспективних планів доволі у обидвох сторін діалогу. Цей висновок сповна підходить до взаємин, які ось уже третій рік існують між  ТзОВ «Дубечненський керамічний завод» та Старовижівським районним центром зайнятості». Цьому підтвердженням стала і робоча поїздка директора РЦЗ Віталія Павлова 13 березня у товариство і зустріч із головним інженером Іваном Смолярчуком.

          При розмові про співпрацю та її поглиблення у частині якісного комплектування кадрами товариства на наступний виробничий сезон, зокрема, ішлося про організацію інших робіт тимчасового характеру, у яких до кінця березня залучено уже 34 безробітних. Іван Смолярчук також висловив упевненість, що й цього року перед початком масового виробництва будівельних матеріалів певна частина виробничників навчатиметься на курсах цільового призначення з охорони праці на цегельних заводах, організованих Рівненським ЦПТО.

         Також керівники товариства із розумінням поставилися до потреби у тимчасовому працевлаштуванні внутрішньопереміщеного із Сімферополя Василя Мороза. Він приступить до інших робіт тимчасового характеру із 14 березня. І є сподівання, що Василь Мороз зі своїм слюсарським досвідом закріпиться у колективі і знайде постійне місце праці. Цього прагнуть як на заводі, так і сам Василь Мороз.

         Тим часом портфель замовлень на будівельні матеріали повниться мало не щодня. Заводчани цьому тільки раді, бо це найперше гарантія стабільного виробництва, піднесення його стандартів до найсучаснішого рівня. Про це також свідчать і роботи для поліпшення умов праці робітників. А саме повним ходом ідуть опоряджувальні роботи у душових, кімнатах відпочинку та психологічного розвантаження. Словом, наближається той весняний день, коли усі 160 пошукачів роботи із керамічного заводу знову займуть свої робочі місця.

03 березня 2017 року

Обличчям до людей

     02 березня 2017 року з метою надання комплексу соціальних послуг у розв’язанні проблеми зайнятості трудового колективу у ситуації запланованого вивільнення спеціалісти Старовижівського РЦЗ провели семінар з вивільнюваними працівниками в Старовижівському районному споживчому товаристві. Важливість такого заходу полягає в запобіганні негативних наслідків у трудовому колективі та роз’ясненні правових питань вивільнення.
     Фахівці районного центру зайнятості Любов Олексюк та Валентина Гаврилюк ознайомили вивільнюваних працівників зі станом сучасного ринку праці, новітніми тенденціями та його перспективами, а також про соціальні послуги, які вони отримають у разі звернення до служби зайнятості.
     Також розповіли присутнім про електронний кабінет роботодавця – працювати в якому можна з будь-якого комп’ютера, підключеного до мережі Інтернет, про те, що реєстрація в ЕКР дасть роботодавцю змогу переглянути актуальність реквізитів свого підприємства, історію направлень центром зайнятості працівників, виконання договорів на громадські роботи, переглянути звіти форм 3ПН, 4ПН, 1ПА, якщо такі подавались до центру зайнятості, стан укомплектування заявлених вакансій, тематику семінарів для роботодавців. Дана інформація зацікавила керівника Галину Карпук і вона погодилась авторизуватись в ЕКР.
     Учасники семінару впевнились в тому, що вони не залишилися сам на сам зі своєю проблемою, а за допомогою служби зайнятості та активізуючи власні зусилля, вони зможуть реалізувати своє право на трудову діяльність.

23 лютого 2017 року

Гаряче обговорення наболілих питань

   Вже стало традицією в Старовижівському районному центрі зайнятості проведення засідань Клубу учасників АТО, який організовують фахівці районного центру зайнятості. І на цей раз участь в засіданні взяли: голова ГО «Старовижівська районна ветеранська спілка учасників АТО»СергійМахонюк, директор районного центру соціальних служб для дітей сім’ї та молоді Петро Муравчук та спеціаліст Управління соціального захисту населення Зоя Лабант.
Із послугами служби зайнятості ознайомила присутніх заступник директора – начальник відділу надання соціальних послуг Тетяна Гаврилюк, акцентуючи їх увагу на започаткуванні власної справи , участі у різноманітних проектах та діяльністю Клубу учасників АТО.
   Про роботу з демобілізованими учасниками АТО району та психологічну підтримку, розповів директор Старовижівського районного центру соціальних служб для дітей сім’ї та молоді Петро Муравчук.
   Зоя Іванівна - ознайомила присутніх із переліком пільг та соціальних гарантій передбачених для військових, котрі брали участь в АТО.
   Дискусія була жвавою і цікавою, а за підсумками проведеної зустрічі було прийнято рішення проводити такі зустрічі якомога частіше.

23 лютого 2017 року

СЕРТИФІКАТ ДОДАВ УПЕВНЕНОСТІ

   Результативність роботи державної служби зайнятості у значній мірі залежить від конструктивного діалогу фахівців із працевлаштування з одержувачами соціальних послуг. Часто на шляху до цього виникає певний психологічний бар’єр, що унеможливлює відверте спілкування, а відтак виникають труднощі із пошуком роботи, укомплектуванням наявних вакансій.
   Тому кожен фахівець служби і намагається встановити такий контакт із клієнтом, аби в кінцевому підсумку пошукач таки знайшов омріяну справу. Із цих міркувань заслуговують на всіляке заохочення ділові стосунки провідного фахівця із працевлаштування відділу надання соціальних послуг Старовижівського РЦЗ із безробітною Іриною Хавурою.
   По-перше, пошукачка роботи Ірина наполегливо і старанно виконує усі рекомендації, з бажанням відвідує семінари і тренінги, активна у самостійному пошуку.
   По-друге, з бажанням погодилася взяти участь у навчанні на масових відкритих курсах «Prometheus”, започаткованих викладачами кращих вищих навчальних закладів країни, і розміщених на онлайн-платформі масових відкритих онлайн-курсів університетського рівня.
   Оскільки пані Ірина закінчила свого часу Волинський технікум НУХТ за спеціалізацією «комерційна діяльність», то додаткові тестові завдання, з якими вона успішно впоралася, отримавши 9 лютого відповідний сертифікат, додали їй умотивованого оптимізму в подальшому пошуку роботи. Тепер Ірина впевнена, що їй обов’язково поталанить знайти справу до душі з належною матеріальною складовою. За це вона щиро вдячна державній службі зайнятості.

22 лютого 2017 року

Безпечне життя – справа кожного

   За участю представника Державноїпожежно-рятувальноїчастини управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій Артура Шума в Старовижівському районному центрі зайнятості було проведено захід в рамках освітнього проекту "Школа безпеки та порядку"
   Артур Сергійович ознайомив присутніх з правилами поведінки під час повені та основними причинами пожеж: необережне поводження з вогнем, несправність систем пічного опалення, підпал, коротке замикання електромережі.Тому для запобігання виникнення пожеж, попередження загибелі і травмування людей. Подібні заходи є вкрай важливими для населення.
   Спілкуючись із безробітними, рятувальник проінформував, як потрібно діяти у випадку виникнення надзвичайної ситуації та що робити щоби ліквідувати. Наголошувалося на дотриманні правил пожежної безпеки при користуванні побутовими електроприладами, пічним опаленням та відкритим вогнем.Такі відпрацювання, без сумніву, є надзвичайно корисні для громадян. Бо лише спільними зусиллями громадськості та рятувальників можна мінімізувати кількість пожеж у житловому секторі та зробити життя людей безпечним.

 

16 лютого 2017 року

ПРО ПРАЦЮ ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСТАТКУ

   На прохання дирекції навчально-виховного комплексу «Старовижівська гімназія» фахівці відділу взаємодії із роботодавцями районного центру зайнятості організували професіографічну екскурсію на ТзОВ «Старовижівське паливо-торф». Ознайомитися із виробництвом сучасних паливних гранул, його технологією, умовами праці вирішили учні десятих класів гімназії.
   Про організацію процесу ґрунтовно розповів старшокласникам головний інженер товариства Володимир Ковалюк. Володимир Михайлович повідомив, що колектив виробничників нині нараховує трохи більше трьох десятків осіб. Вони органі зовані у робітничі зміни. Середня заробітна плата у товаристві складає від п’яти тисяч гривень і залежить від обсягів реалізації продукції. А оскільки паливні гранули експортуються здебільшого до країн Європи, то про належну якість тут ніхто й не говорить.
   Учнів уразила географія економічних взаємин товариства. Окрім країн Європи паливні гранули експортувались і до Панами інших регіонів Латинської Америки. Щоби цього досягти колектив окрім технологічної належним чином піклується і про виконавську дисципліну. Але попри серйозні вимоги до персоналу, тут немає плинності кадрів, бо працівники дорожать своїм робочим місцем.
   Десятикласники побували у виробничих цехах підприємства, на власні очі побачили екологічні паливні гранули. А на завершення екскурсії класний керівник Валентина Мельник щиро подякували організаторам професіографічної екскурсії за її проведення.

 

24 січня 2017 року

«Міфи» щодо державної служби зайнятості

 Незважаючи на те, що в Україні реально збільшується безробіття, певна частина громадян, які залишились без роботи, та роботодавці, які шукають працівників, не поспішають звертатися за допомогою до Державної служби зайнятості, послуговуючись міфами про неї. А чи відповідають ці міфи  дійсності – зараз перевіримо.

Міф 1. Служба зайнятості зобов’язана працевлаштовувати безробітних

Це одне з найпоширеніших, але хибних уявлень. Якщо розібратися детальніше, то дійсність проста: Державна служба зайнятості України по відношенню до осіб, які приходять до неї з метою пошуку роботи, є тільки посередником між ними і роботодавцями, які шукають найманих працівників. Якоїсь «своєї», «власної» роботи, на яку СЗ зобов’язана працевлаштовувати громадян у нас немає, адже ми не є виробництвом і платних послуг не надаємо. Безперечно, у нас бувають вакансії в середині самої служби. Але, звісно, їх кількість, м’яко кажучи, не задовольнить всіх шукачів роботи.

Завданням служби зайнятості є створення сучасного сервісного майданчику, де зустрічаються шукач роботи і роботодавець, який потребує робітника.

Ми не «шукаємо роботу», а «сприяємо пошуку», «організовуємо», «проводимо», «беремо участь». Тобто, докладаємо багато зусиль для працевлаштування безробітного, але відповідальність за власну професійну реалізацію в рівній мірі лежить й на самій особі. Без зусиль самої людини позитивного результату не буде!

 Міф 2. Служба зайнятості тільки виплачує гроші безробітним і більше нічого не робить («виплатна каса») 

Оскільки в Україні діють принципи державного соціального страхування (як і всій Європі!), тобто із настанням страхового випадку застрахована особа має право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття. Проте виплата допомоги по безробіттю не є головним або першочерговим завданням служби зайнятості.

Серед активних інструментів сприяння зайнятості – послуги щодо пошуку підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, в т.ч. і за допомогою актуальної бази вакансій в межах України; організація тимчасового працевлаштування завдяки громадським та іншим роботам тимчасового характеру; організація професійної підготовки або перепідготовки з метою підвищення конкурентоспроможності шукачів роботи;  профорієнтаційні послуги. Центри зайнятості також підтримують підприємницьку ініціативу серед безробітних. Зокрема, сприяють започаткування ними власної справи, і при необхідності надають знання щодо ефективного ведення малого бізнесу.

Служба зайнятості – це структура, яка застосовує в своїй роботі європейські методи та прийоми сприяння зайнятості безробітних, не обмежуючи їх права вибору. Створено потужний банк, як актуальних, так і перспективних вакансій, якими може користуватися кожен, хто бажає знайти собі роботу. Знову ж таки, все залежить від бажання працювати самого безробітного, його розуміння  - щоб краще жити треба працювати.

 Міф 3. На думку певної частини роботодавців, на обліку в центрі переважно перебувають особи, які не бажають працювати

Для цього міфу безперечно є підґрунтя. Дійсно, переважна кількість шукачів роботи не бажає працювати… Не бажає працювати без гідної заробітної плати, належних умов праці та гарантованого соцпакету.

Але реалії сьогодення такі, що лише 2% заявлених роботодавцями вакансій, мають заробітну плату вище 4 тисяч гривень.

Один з головних меседжів фахівців служби зайнятості у мотивації безробітних до роботи: «Працювати в наш час краще, ніж бути безробітним»! Центрами зайнятості організовуються профінформаційні та профорієнтаційні заходи, ярмарки вакансій, професіографічні екскурсії, презентації роботодавця тощо. Тобто, створюється мотиваційне підгрунття, як посередника між шукачем роботи та працедавцем. Але позитивного результату не можливо досягти без розуміння, що мотивацію до праці повинен забезпечувати роботодавець.

 Міф 4. Служба зайнятості марно витрачає кошти (на фінансування підприємців, які за допомогою служби зайнятості започатковують власний бізнес, та на будівництво «палаців»центрів зайнятості)

Оскільки конкуренція на ринку праці зростає, досить значна група людей не бачить свого майбутнього в якості найманих працівників і прагне започаткувати власну справу. Служба зайнятості намагається підтримати цю тенденцію, оскільки основу економічної могутності розвинених країн у світі складають представники саме малого та середнього бізнесу. До того ж, найуспішніші з них стають роботодавцями, що, власне, і є кінцевою метою діяльності служби у цьому напрямку: економіку країни в силах розбудовувати тільки бізнес, що розвивається.

Слід зазначити, що кошти, які вони отримують – одноразова виплата допомоги по безробіттю на організацію власної справи – не є коштами державного бюджету. Сума, яку одноразово отримує підприємець-початківець, складається із залишку річного розміру допомоги по безробіттю, які б він отримав би за період перебування на обліку служби зайнятості як безробітний із страхового Фонду на випадок безробіття. Іншими словами, держава тут нічого не втрачає. А навпаки отримує новостворене робоче місце та надходження податків та зборів до бюджету та соціальних страхових фондів.

Тепер щодо будівництва «палаців». Майже 20 років тому за підтримки правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (до якого входять представники Всеукраїнських профспілкових організацій та спілок професійних об’єднань роботодавців на національному рівні) прийнято рішення щодо підвищення якості обслуговування клієнтів. Важливими завданнями цього рішення були ліквідація у центрах зайнятості черг та доведення норм обслуговування клієнтів до європейських стандартів.

Це було питання не стільки фінансової можливості, скільки вправного менеджменту. Тобто, важливим є створити умови, за яких людина буде себе відчувати саме людиною, бачити, що держава піклується про неї.

Сьогодні, при найменшій частці в структурі єдиного внеску у порівнянні з іншими фондами соціального страхування в Україні, служба зайнятості стала чи не єдиною у державі сервісною службою європейського рівня, яка постійно впроваджує прогресивні форми і методи сприяння зайнятості населення, а також створила потужну матеріально-технічну базу. Крім того служба зайнятості фактично одна має потужний всеукраїнський електронний ресурс – ЄІАС(.NET), за допомогою якого адмініструється вся робота спеціалістів ДСЗ, і яка, в т.ч., містить повний реєстр осіб, які звернулися до ДСЗ. Саме це дозволяє громадянам України отримувати послуги не тільки за місцем реєстрації, але й за місцем проживання.

А тепер просто по пам’яті, з власного досвіду, згадайте – в якій державній чи комунальній установі ви були в останнє і як вас там обслуговували? На чию користь порівняння, думаю, питання риторичне, чи не так?

 Міф 5. Служба зайнятості – це бюрократична, низько ефективна державна установа.

Безумовно, Державна служба зайнятості України не може бути небюрократичною системою, оскільки її роботу регулюють безліч законів, постанов КМУ і багато інших розпорядчих документів. І шквал цих паперів згори за останні 3 роки не зменшився! Попри це, ми намагаємось йти у ногу із часом: розробляємо інноваційні проекти, беремо участь у пілотних проектах з створення консалтингових центрів та бізнес-інкубаторів, на відео-хостингу YouTube створили банк відео-резюме та відео-вакансій – втілюємо новітні технології, в т.ч. і в обслуговуванні клієнтів нашої служби – утримуємо марку сервісної служби європейського рівня.

При розборі попередніх 4-х міфів ми детально розповіли про зміст нашої роботи. А чи відповідає дійсності цей – п’ятий міф – судити вам!

 

19 січня 2017 року

СПІВПРАЦЯ МАЄ ПОГЛИБИТИСЯ, НАБУТИ НОВОЇ ЯКОСТІ


  Пропозицію керівництва координаційного комітету сприяння зайнятості на Старовижівщині організувати обговорення насущних проблем, що мають місце у сфері зайнятості охоче підтримали фахівці районної служби. І ось ця зустріч відбулася 19 січня 2017 року. Розмову започаткував голова координаційного комітету Петро Костючик, донісши до присутніх своє бачення тенденцій, що відбуваються на ринку праці, у взаємовідносинах держава – роботодавець – найманий працівник. Зокрема, Петро Семенович неоднозначно оцінює, як він вважає, спонтанне підвищення мінімальної заробітної плати, що призвело до масового закриття ФОПів, відміну дотування державою виробництва окремих видів сільгосппродукції. Це, на думку, Петра Костючика, істотно скоротить кількість робочих місць, підірве економічні підвалини середнього і малого бізнесу.
  Цю тезу пізніше доповнили і розвинули керівник філії «Старовижівська» ВВ «Агро» Борис Дричик, начальник філії «Старовижівський автодор» Микола Янчук, головний інженер ТзОВ «Дубечненський керамічний завод» Іван Смолярчук та інші присутні.
  Під час дискусії, що виникла з приводу нагальної потреби створення у районі нових робочих місць, учасники засідання, котрі ведуть свою економічну діяльність у сфері сільгоспвиробництва, упевнені в нагальній потребі відновлення фінансової підтримки з боку держави таких галузей, як м’ясне скотарство, льонарство, органічне виробництво екологічної продукції тощо.
  Свої міркування на розширення зони зайнятості висловив і заступник голови райдержадміністрації Петро Філюк, зазначивши, що без цього район, його населення остаточно зубожіють і втратять всіляку надію на гідне майбутнє, а отже і увесь інтелектуальний і трудовий потенціал. Також Петро Філюк побажав службі зайнятості і далі продовжувати свою інноваційну діяльність, пов’язану із розширенням активних програм сприяння зайнятості, перенавчання, стажування персоналу. Такі напрацювання обов’язково слід зберегти і якісно поглиблювати.
  Присутні члени координаційного комітету від профспілок освітян та працівників держустанов Наталія Ткачук та Раїса Герез висловили свої міркування щодо недопустимості ліквідації певних переваг, якими нині користуються наймані працівники згідно із чинним законодавством про працю. Про співпрацю із державною службою зайнятості повідомили на засіданні комітету і головні лікарі первинної ланки медико-санітарної допомоги та центральної районної лікарні Наталія Капітула і Тетяна Свіржевська.
  На завершення учасники зібрання заслухали інформацію директора РЦЗ Віталія Павлова про послуги , які надаються державною службою зайнятості та центрами професійно-технічної освіти в сучасних умовах, учасники заходу переглянули відео ряд про освітні центри служби. Також директор доніс до присутніх інформацію про основні функції державної служби зайнятості в умовах реформування та проаналізував функціональну оцінку державної служби зайнятості, яка дана за результатами спільного дослідження ПРООН і МОП. 

 

  Центри професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості

  Центри професійно-технічної освіти державної служби зайнятості – навчальні заклади, що сприяють професійно-технічній підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації дорослих громадян, чия професі

я стала неактуальною на ринку праці, або тих, хто потребує модернізації професійних навичок та умінь.
Навчання здійснюється за широким спектром робітничих професій, з урахуванням вимог ринку праці та перспектив розвитку регіону. Серед них професії деревообробної, металообробної та будівельної галузей, сфери побутового обслуговування населення і торгівлі, сільського господарства, автомобільного транспорту, туристичної сфери, готельного господарства, ресторанної справи, відродженню професій народних промислів та інші, які є перспективними на ринку праці.
  Навчання у ЦПТО здійснюється:
- за кошти Фонду загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття, якщо громадянин отримав статус безробітного;
- за кошти роботодавця, який хотів би підвищити кваліфікацію персоналу на робочому місці без відриву від виробництва;
- за кошти громадян, що не мають статусу безробітного, проте хотіли б отримати освітню послугу.
  У навчальних закладах можна:
1. Отримати професійну підготовку за однією з ліцензованих закладом професій, не маючи попередніх знань та досвіду;
2. Підвищити кваліфікацію за основною професією – отримати вищий розряд або категорію;
3. Пройти курси цільового призначення – вивчити окрему технологію, метод, рецептуру, матеріали, обладнання в межах професійної підготовки без підвищення розряду.
  Порівняно із навчанням в інших освітніх закладах перекваліфікація у ЦПТО ДСЗ має такі переваги:
- прийом слухачів на навчання без вступних іспитів, незалежно від рівня освіти та віку;
- можливість навчатися наближено до місця проживання;
- стислі терміни – навчання за професією триває від 2 до 11 місяців;
- комфортна атмосфера для людей різного віку – методисти та викладачі центру мають значний досвід роботи зі слухачами різних вікових категорій, дорослими людьми;
- фінансова підтримка слухачів під час навчання – компенсування витрат на проїзд до навчального закладу, виплата матеріальної допомоги згідно чинного законодавства, повне забезпечення усіма необхідними матеріалами;
- слухачам з віддалених районів, інших регіонів України надається можливість проживання у комфортабельному гуртожитку готельного типу;
- можливість під час навчання заявити про себе, беручи участь у виставках, конкурсах професійної майстерності, заходах, що організовує служба зайнятості;
- можливість пройти індивідуальне навчання за професією;
- залучення до викладання професіоналів, щомають як педагогічний досвід, так і значний практичний досвід роботи за професіями, які викладають;
- використання у навчальному процесі новітніх технологій (спеціалізованих програмних засобів навчального призначення, відеоуроків, інтерактивних технологій), що дають можливість підвищити рівень засвоєння матеріалу;
- максимальне врахування вимог роботодавців – навчальні програми узгоджуються із представниками провідних підприємств регіону у відповідних галузях;
По завершенню навчання за професією випускник отримує свідоцтво державного зразка.

  Центри професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості:
- Рівненський центр професійно-технічної освіти;
- Львівський центр професійно-технічної освіти;
- Дніпропетровський центр професійно-технічної освіти;
- Донецький центр професійно-технічної освіти;
- Івано-Франківський центр професійно-технічної освіти;
- Луганський центр професійно-технічної освіти;
- Одеський центр професійно-технічної освіти;
- Сумський центр професійно-технічної освіти;
- Харківський центр професійно-технічної освіти