Відомості про район
Райдержадміністрація
Прес-центр
РДА і громадськість
Районна рада
Місцеві ради

 

09 лютого 2017 року

Шановний роботодавцю!

   Інформуємо про те, що наказом Міністерства соціальної політики України від 02.12.2016 року №1476 внесено зміни до наказу №316: форми звітності 3-ПН «Інформація про попит на робочу сили (вакансії)» та Порядок її подання. Наказ набрав чинності з 07 лютого 2017 року

   Зокрема змінено:
• строки подання звіту 3-ПН та їх обчислення: роботодавець має подавати звіт 3-ПН не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії;
• оновлена форма 3-ПН містить позначку про вид звітності – первинна чи уточню вальна, що подається на заміну первинній: для інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії) роботодавець подає форму 3-ПН з позначкою «первинна», а за необхідності уточнити характеристики вакансії (умови праці, розмір заробітної плати, вимоги до претендента тощо) – з позначкою уточню вальна;

• форма 3-ПН має 2 розділи – розділ І «Основні дані про вакансії» і розділ ІІ «Коментарі до даних про вакансії»;

• із форми 3-ПН виключено графу, де роботодавець відзначав чи бажає він укомплектувати вакансію за сприяння центру зайнятості. Натомість додану графу для позначки про наявність у розділі ІІ форми додаткових коментарів до опису вакансії;

• графа «розмір заробітної плати» містить дані всього ( у тому числі премії, надбавки, інші заохочувальні та компенсаційні виплати), у тому числі основна заробітна плата.

  • ПОРЯДОК
    подання форми звітності № 3-ПН
  • „Інформація про попит на робочу силу (вакансії)”
  • І. Загальні положення
  • 1. Цей Порядок визначає механізм подання форми звітності № 3-ПН „Інформація про попит на робочу силу (вакансії)” (далі - форма № 3-ПН).
  • 2. У цьому Порядку термін „роботодавець” вживається у значенні, наведеному вЗаконі України„Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності”, термін „вакансія” - у значенні, наведеному вЗаконі України„Про зайнятість населення”, термін „базові центри зайнятості” - у значенні, наведеному в Положенні про державну службу зайнятості.
  • 3. Форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця.
  • 4. Актуальність зазначених у формі № 3-ПН вакансій уточнюється базовим центром зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв’язку.
  • 5. Форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
  • 6. Роботодавець визначає вид звітності - первинна або уточнювальна.
  • Первинна звітність подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії).
  • Уточнювальна звітність подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії: умов праці, розміру заробітної плати, вимог до претендента тощо. При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та назви професії (посади).
  • ІІ. Порядок заповнення розділу І форми № 3-ПН
  • 1. У розділі I форми № 3-ПН відображаються основні дані про вакансії.
  • У графі А вказується порядковий номер запису.
  • Під одним порядковим номером наводяться дані про загальну кількість вакансій за однойменними професіями з однаковими даними щодо оплати праці та місця проведення робіт. В інших випадках дані про вакансії відображаються під окремими порядковими номерами.
  • У графі 1 зазначається найменування професії (посади) відповідно до чинного Національного класифікатора України „Класифікатор професій”.
  • У графі 2 наводиться кількість вакансій, що відповідають даним, відображеним у графах 1, 3, 4, 5, 6.
  • У графі 3 відображається розмір заробітної плати з урахуванням основної заробітної плати, премій, надбавок, інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
  • У графі 4 зазначається виключно розмір основної заробітної плати.
  • У графі 5 вказується місце проведення робіт (область, район, місто,район у місті,селище,село).
  • У графі 6 робиться запис „так”, якщо у розділі ІІ форми № 3-ПН надано додаткові коментарі, або запис „ні”, якщо таких коментарів не надано.
  • 2. Приклад заповнення розділу І з урахуванням усіх можливих випадків наведено у додатку до цього Порядку.
  • ІІІ. Порядок заповнення розділу ІІ форми № 3-ПН
  • 1. За наявності у роботодавців коментарів до вакансії заповнюється розділ ІІ, у якому відображаються порядковий номер відповідного запису в розділі І, а також характеристики вакансій (умови праці, розмір заробітної плати та вимоги до претендентів).
  • У пункті 1 зазначається порядковий номер відповідного запису з розділу І та вказується кількість вакансій.
  • У пункті 2 наводиться загальна кількість осіб із числа громадян, що мають додаткові гарантії щодо сприяння працевлаштуванню (відповідно достатті 14Закону України „Про зайнятість населення”), яких роботодавець може працевлаштувати. За бажанням роботодавця може проводитись деталізація категорій претендентів на вакансію з урахуванням категорій громадян, перелік яких наведений у статті 14 Закону України „Про зайнятість населення”, а також внутрішньо переміщених осіб.
  • У пункті 3 зазначаються завдання, обов’язки, наводиться стислий опис робіт, які має виконувати працівник на робочому місці, а також зазначаються інші коментарі (за потреби).
  • У пунктах 4-6 із запропонованого переліку вибираються відповідно режим роботи, характер виконуваної роботи, умови праці та ставляться відповідні відмітки.
  • У пункті 7 із запропонованого переліку вибираються додаткові відомості щодо вакансії та ставляться відповідні відмітки.
  • У пунктах 8, 9 із запропонованого переліку вибираються відповідно освітні, освітньо-кваліфікаційні рівні, наукові ступені та ставляться відповідні відмітки.
  • У пункті 10 зазначаються спеціальність (спеціалізація) та/або галузь знань, професійна кваліфікація.
  • У пункті 11 вказується стаж роботи (в роках).
  • У пункті 12 зазначаються у довільній формі вимоги роботодавця стосовно додаткових умінь, знань, навичок.
  • 2. Розділ ІІ форми № 3-ПН підписується роботодавцем або уповноваженою ним особою окремо щодо кожної вакансії.

 

звіт 3пн 0001звіт 3пн 0002

12 січня 2017 

ЗВІТНІСТЬ ДО СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ  (ОБОВ’ЯЗКОВА)

   

Назва звіту Керівництво по заповненню Граничний строк подання Місце подання
Регламентований Конкретний для 2017 року
Річний звіт за квотою 5 % Порядок, затверджений наказом Мінсоцполітики від 16.05.2013 р.№ 271 Не пізніше 1-го лютого після звітного року 01.02.2017 р. Територіальний орган Держслужби зайнятості у районі (незалежно від місцезнаходження установи)
Форма № 3-ПН  (подають за наявності вакансій) Порядок, затверджений наказом Мінсоцполітики від 31.05.2013 р.№ 316 Не пізніше 10 робочих днів з дати відкриття вакансії Якщо роботодавець відкрив вакансію 01.02.2017 р., то останній день подання звіту - 12.02.2017 р. Територіальний орган Держслужби зайнятості у районі (незалежно від місцезнаходження установи)
Форма №4-ПН  (подають при масовому вивільненні працівників) Порядок, затверджений наказом Мінсоцполітики від 31.05.2013 р.№ 317 Не пізніше ніж за 2 місяці до масового вивільнення Якщо роботодавець запланував вивільнення на 27.04.2017 р., то останній день подання звіту – 27.02.2017 Територіальний орган Держслужби зайнятості у районі (незалежно від місцезнаходження установи)


 

ШАНОВНІ РОБОТОДАВЦІ

       Старовижівський районний центр зайнятості просить задекларувати середньотермінові потреби в наймі працівників.

       Вам готові допомогти: фахівці з питань зайнятості відділу взаємодії з роботодавцями Старовижівського РЦЗ

ГРОМАДСЬКІ ТА ІНШІ РОБОТИ ТИМЧАСОВОГО ХАРАКТЕРУ

Чим регулюється організація громадських та інших робіт тимчасового характеру?
Організація громадських та інших робіт тимчасового характеру передбачена статтею 31 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI.
Відповідно до пункту 10 цієї статті Порядок організації громадських робіт та інших робіт тимчасового характеру затверджує Кабінет Міністрів України.
На вимогу закону, Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. №175, затверджено «Порядок організації громадських та інших робіт тимчасового характеру», який набрав чинності з 26.03.2013 р. (далі Порядок).
На які категорії громадян розповсюджується дія цього Порядку?
До виконання громадських та інших робіт тимчасового характеру на добровільних засадах залучаються такі категорії осіб:
• зареєстровані безробітні;
• особи, які перебувають на обліку в територіальних органах Державної служби зайнятості у районах, містах, районах у містах (далі - територіальні органи) як такі, що шукають роботу;
• працівники, які втратили частину заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення до 50 відсотків передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції (далі - працівники, які втратили частину заробітної плати).
На які гарантії згідно Закону про зайнятість може розраховувати особа, яку залучають до громадських робіт чи інших робіт тимчасового характеру?
На осіб, які беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, поширюються державні соціальні гарантії, передбачені законодавством про працю та зайнятість населення і загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Крім цього особа, яка залучають до громадських робіт чи робіт тимчасового характеру отримує додаткові переваги:
- додаткове стимулювання мотивації до праці та адаптацію в трудовому колективі;
- тимчасово матеріальну підтримку на період участі у таких роботах;
- зарахування періоду участі у таких роботах до страхового стажу на підставі запису в трудовій книжці, який роботодавець вносить відповідно до законодавства про працю.
У разі участі у громадських роботах або інших роботах тимчасового характеру зареєстрованих безробітним, за ними зберігаються усі права передбачені пунктом 1 статті 44 Закону:
• безоплатне одержання від служби зайнятості:
- послуг з пошуку підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні;
- консультаційних, інформаційних та профорієнтаційних послуг з метою обрання або зміни виду діяльності (професії);
- інформації про свої права та обов'язки як безробітного;
- відомостей про себе, які містяться в Єдиній інформаційно-аналітичній системі;
• збереження права на виплату допомоги по безробіттю на період участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, тривалістю до 180 днів, у розмірах, встановлених до укладення ними строкового трудового договору на участь у таких роботах;
оскарження, у тому числі до суду, дій або бездіяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, їх посадових осіб, що призвели до порушення прав щодо зайнятості особи.
З особами, які беруть участь у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру, роботодавці укладають в письмовій формі строкові трудові договори для працевлаштування на створені тимчасові робочі місця на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів.
За умовами укладеного строкового договору передбачаються оплачувані перерви у виконанні таких робіт тривалістю не більше 8 годин на місяць, що надаються з урахуванням часу на проїзд зареєстрованим безробітним для відвідування територіальних органів з метою пошуку роботи, а у разі наявності пропозицій щодо підходящої роботи - для відвідування роботодавців, підлягають оплаті за рахунок коштів, передбачених для фінансування організації таких робіт.
Зареєстрований безробітний, повинен знати про необхідність відвідання центру зайнятості протягом 14 робочих днів після закінчення строкового трудового договору на участь у громадських роботах або роботах тимчасового характеру. У противному випадку (при не своєчасному відвідуванні) реєстрація такого безробітного у центрі зайнятості припиняється.
Звертаю увагу роботодавців на той факт, що громадські та інші роботи тимчасового характеру виконуються виключно на створених для цього тимчасових робочих місцях, і для цього не можуть бути використані вакантні посади та вільні робочі місця, які існують на підприємстві.
У разі коли на підприємстві виникає певний обсяг робіт, що потребує залучення додаткових працівників, роботодавці подають територіальним органам інформацію про потребу в робочій силі. Відповідно до заявки роботодавця, з врахуванням його вимог та побажань, територіальні органи здійснюють направлення осіб, що перебувають на обліку.
Але при цьому необхідно мати на увазі, що до громадських та інших робіт тимчасового характеру не відносяться роботи, що пов'язані з ризиком для життя.
Чи є суттєва відмінність між громадськими роботами та іншими
роботами тимчасового характеру?
Зазначена Постанова так як і сам закон дає чітке розмежування між громадськими роботами та іншими роботами тимчасового характеру.
Суттєвими відмінностями є:
1. Фінасова сторона цього питання.
• Фінансування організації робіт тимчасового характеру здійснюється за рахунок коштів роботодавців.
• Фінансування організації громадських робіт здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів, роботодавців та інших не заборонених законодавством джерел. У разі залучення зареєстрованих безробітних до громадських робіт фінансування організації таких робіт здійснюється пропорційно рівними частинами за рахунок коштів місцевих бюджетів та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
2. Організація громадських робіт здійснюється на підставі укладеного договору між роботодавцем та територіальним органом. Інші роботи тимчасового характеру організовуються безпосередньо роботодавцем для його потреби на підставі письмового звернення роботодавця до територіального органу.

 

3. Організація громадських робіт здійснюється місцевими органи влади за участю територіальних органів із залученням на добровільних засадах роботодавців, за видами робіт та за участю роботодавці, визначених рішення місцевих органів влади. Інші роботи тимчасового характеру організовуються будь-яким роботодавцем за будь - яким видом робіт (головне, що це роботи, що не пов'язані з ризиком для життя.)
4. Основними засадами організації громадських робіт у відмінності до інших робіт тимчасового характеру є те, що:
• Громадські роботи є видом суспільно корисних оплачуваних робіт в інтересах територіальної громади, які організовуються для додаткового стимулювання мотивації до праці, матеріальної підтримки безробітних та інших категорій осіб і виконуються ними на добровільних засадах.
• Громадські роботи, повинні відповідати потребам певної територіальної громади або задовольняти суспільні потреби територіальних громад, організовуються місцевими державними адміністраціями за участю територіальних органів на договірних засадах.
• Місцеві органи влади щороку приймають рішення щодо організації громадських робіт, визначають види робіт, роботодавців, за участю яких планується організація таких робіт, та інформують їх про прийняте рішення. Як правило такими роботодавцями є сільські ради, за участю яких та з залученням безробітних можуть організовуватися громадські роботи з благоустрою та озелененню території сіл, прибирання вулиць, скверів, парків, прилеглих до пам'ятників культури і архітектури територій та прибудинкових територій, прибирання ринкових площ, ліквідація снігових заметів, тощо.
• Види громадських робіт визначаються місцевими державними адміністраціями, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад за такими критеріями:
1) мають тимчасовий характер і для їх організації не можуть бути використані постійні робочі місця та вакансії;
2) можуть виконуватися на умовах неповного робочого дня;
3) мають економічну, соціальну та екологічну користь для регіону;
4) надають можливість тимчасового працевлаштування безробітних на роботи, що не потребують додаткової спеціальної, освітньої та кваліфікаційної підготовки.
Яким чином здійснюється фінансування громадських робіт?
Згідно з пунктом 10 зазначеного Порядку фінансування організації громадських робіт, до яких залучаються зареєстровані безробітні та (або) працівники, які втратили частину заробітної плати, здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів та коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття рівними частинами пропорційно сумі витрат на їх організацію на договірних засадах.
Відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 28.03. 2013р. №159, затверджена примірна форма договору, який укладається між роботодавцем та територіальним органом.
У договорі про організацію громадських робіт та фінансування їх організації зазначаються права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, порядок фінансування організації громадських робіт, порядок внесення змін та умови розірвання, припинення договору.
У договорі про організацію громадських робіт та фінансування їх організації, до яких залучаються зареєстровані безробітні та (або) працівники, які втратили частину заробітної плати, обов'язково визначаються, зокрема, право територіального органу проводити перевірку цільового використання коштів, що спрямовуються на фінансування організації таких громадських робіт, та обов'язок роботодавця надавати під час такої перевірки необхідні документи і пояснення, а у разі виявлення факту нецільового використання коштів - повернути суму, використану не за призначенням, з урахуванням індексації на рівень інфляції.
Невід'ємною частиною договору про організацію громадських робіт та фінансування їх організації є кошторис витрат із фінансування організації громадських робіт - фінансовий план використання коштів на організацію громадських робіт з визначенням обсягу та напрямів їх використання.
Фінансування організації громадських робіт здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів, роботодавців та інших не заборонених законодавством джерел шляхом їх спрямування на:
• оплату основної та додаткової заробітної плати осіб, визначеної відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України "Про оплату праці";
• сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зокрема у період тимчасової непрацездатності в межах дії строкового трудового договору;
• оплату перших п'яти днів тимчасової непрацездатності в межах дії строкового трудового договору;
• оплату проїзду в межах регіону до місця виконання робіт та у зворотному напрямку осіб, які беруть участь у громадських роботах;
• оплату медичного та наркологічного огляду (у разі потреби);
• придбання малоцінних необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношувальних предметів, їх ремонт та обслуговування.
У строки, визначені в договорі про організацію громадських робіт та фінансування їх організації, роботодавець надає територіальному органу довідку про виконання громадських робіт особами, направленими територіальним органом, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Відповідальність за цільове використання коштів, що спрямовуються на фінансування організації громадських робіт, покладається на сторони договору про організацію громадських робіт та фінансування їх організації.

 

ПОРЯДОК ЗАПОВНЕННЯ ЗВІТУ 3-ПН (ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПОПИТ НА РОБОЧУ СИЛУ)

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 року № 5067-VI (далі — Закон № 5067) роботодавці зобов'язані подавати інформацію про попит на робочу силу (вакансії) до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті (далі — територіальний орган) незалежно від місцезнаходження.
Форму звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядок її подання затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316. Згідно з роз'ясненнями, викладеними у зазначеному вище Порядку, форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10 робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладено трудовий договір з найманим працівником.


ПРИКЛАД


Якщо роботодавець створив робоче місце 11 вересня 2013 року або в цей день було припинено трудові відносини з працівником, робоче місце якого стало вакантним, він повинен поінформувати про це територіальний орган не пізніше 25 вересня 2013 року. У разі якщо робоче місце було створено 11 вересня 2013 року, але виникли обставини, що унеможливлюють його задіяння (нема фінансування, затримка з обладнанням цього робочого місця тощо), датою відкриття вакансії вважатиметься дата, коли будуть усунені всі проблеми, які заважали ввести в дію таке робоче місце, і можна буде укласти трудовий договір з найманим працівником.
Форма № 3-ПН має два розділи.
Розділ І «Основні дані про вакансії» заповнюється і подається до територіального органу всіма роботодавцями.
Розділ ІІ «Характеристики вакансії(й) та вимоги до претендента(ів)» заповнюється і подається лише тими роботодавцями, які відповідно до пункту 1 частини 4 статті 50 Закону № 5067 виявили бажання укомплектувати вакансії за сприяння територіальних органів.
ПОРЯДОК ЗАПОВНЕННЯ РОЗДІЛУ І
У розділі I форми відображаються основні дані про вакансії.
У графі А вказується порядковий номер запису.
У графі 1 зазначається найменування професії (посади) відповідно до Національного класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій».
У графі 2 вказується кількість вакансій, що відповідають даним, відображеним у графах 1, 3, 4, 5.
У графі 3 вказується розмір заробітної плати з урахуванням додаткових матеріальних заохочень для конкретної вакансії.
У графі 4 зазначається місце проведення робіт (Автономна Республіка Крим, м. Київ, м. Севастополь, область, район, населений пункт, район у місті).
У графі 5 проставляється «Так», якщо передбачається укомплектування вакансій за сприяння територіальних органів, або «Ні» — у разі укомплектування вакансій роботодавцем самостійно.
Таким чином, під одним порядковим номером подаються дані про загальну кількість вакансій за однойменними професіями з однаковими даними щодо заробітної плати (доходу), місця проведення робіт, можливості укомплектування вакансій за сприяння територіального органу (графи 1, 3, 4, 5). В інших випадках дані про вакансії відображаються під окремими порядковими номерами.
Приклад заповнення розділу І форми № 3-ПН з урахуванням усіх можливих випадків наведено нижче (додаток 1).
Додаток 1
І. ОСНОВНІ ДАНІ ПРО ВАКАНСІЇ
№ з/п Професія (посада) Кількість вакансій Розмір заробітної плати Місце проведення робіт (Автономна Республіка Крим, м. Київ, м. Севастополь, область, район, населений пункт, район у місті) Укомплектування вакансії за сприяння Державної служби зайнятості України (Так/Ні)
А 1 2 3 4 5
1 Слюсар-сантехнік 3 3200 м. Київ Так
2 Слюсар-сантехнік 1 3000 м. Київ Так
3 Слюсар-сантехнік 2 3000 Київська обл., м. Васильків Так
4 Слюсар-сантехнік 1 3000 Київська обл., м. Васильків Ні
5 Маляр 2 2900 Житомирська обл., Брусилівський р-н Ні
6 Маляр 1 2900 Житомирська обл., Андрушівський р-н Так
Виходячи зі змісту додатка 1, лише три вакансії слюсарів-сантехніків із чотирьох, які потрібні для роботи у м. Києві, мають однакові дані щодо заробітної плати, місця проведення робіт, можливості їх укомплектування за сприяння територіального органу (графи 1, 3, 4, 5), тому вони внесені до форми № 3-ПН під одним порядковим номером — 1 (графа А). Що ж стосується четвертої вакансії слюсаря-сантехніка, то інформація про неї відображена у формі № 3-ПН під порядковим номером 2 (графа А), оскільки дані про заробітну плату (3000 грн.) за цією вакансією відрізняються від даних за попередніми трьома вакансіями (3200 грн.).
Дані про вакансії трьох слюсарів-сантехніків для роботи у м. Васильків Київської області, зазначені у додатку 1, відрізняються тим, що дві з них роботодавець укомплектовуватиме за сприяння територіального органу зайнятості, а одну — самостійно, тому інформацію про дві такі вакансії внесено до форми № 3-ПН під порядковим номером 3, а про третю — під номером 4 (графа А).
Інформація про вакансії трьох малярів теж має відмінності, оскільки дві з них є у Брусилівському районі Житомирської області, а третя — в Андрушівському районі цієї ж області, до того ж лише одну з них роботодавець бажає укомплектувати за сприяння територіального органу, тому вони мають різні порядкові номери (відповідно 5 і 6).


ПОРЯДОК ЗАПОВНЕННЯ РОЗДІЛУ ІІ


У разі згоди роботодавця на укомплектування вакансій за сприяння територіальних органів (у графі 5 розділу I форми № 3-ПН зазначено «Так») для кожного такого запису він заповнює розділ ІІ, у якому відображається порядковий номер відповідного запису в розділі І, а також характеристики цих вакансій, умови праці й вимоги до претендентів.
Заповнимо розділ ІІ форми № 3-ПН і надамо інформацію щодо характеристик вакансій, відображених під порядковим номером 3 у розділі І (додаток 1), умов праці та вимог до претендентів (додаток 2).
Розділ ІІ форми (окремо по кожній вакансії) підписує виконавець, із зазначенням прізвища та ініціалів.
Форму звітності № 3-ПН підписує керівник (власник) підприємства, установи, організації або фізична особа — підприємець, яка використовує працю найманих працівників. Зазначаються прізвище, ініціали і дата складання звіту, вказуються номери телефону, факсу та адреса електронної пошти підприємства, установи, організації або фізичної особи — підприємця.

1. Основні види соціальних послуг, які надає державна служба зайнятості роботодавцям
Інформування про стан, основні тенденції та процеси на локальному ринку праці.
Надання допомоги в укомплектуванні підприємств персоналом, необхідними працівниками.
Здійснення підбору працівників із використанням психодіагностичних методик.
Інформування роботодавців відповідно до профілю підприємств про професійно-кваліфікаційний склад осіб, які зареєстровані в ЦЗ.
Професійне навчання безробітних на замовлення роботодавців під конкретні робочі місця у навчальних закладах та безпосередньо на виробництві.
Стимулювання діяльності роботодавців, спрямованої на створення нових робочих місць та працевлаштування безробітних шляхом компенсації єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Задоволення потреб роботодавців у тимчасових працівниках шляхом участі в організації громадських та інших робіт тимчасового характеру.
Консультування щодо виконання певних норм законодавства про працю і зайнятість, державне соціальне страхування на випадок безробіття, у тому числі з питань масового вивільнення працівників, працевлаштування громадян, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці, з питань використання праці іноземців тощо.
Здійснення комплексу спеціальних заходів, спрямованих на запобігання масовому вивільненню працівників.
Проведення семінарів для керівників підприємств та представників кадрових служб для інформування про їхні права, обов'язки, відповідальність у сферах праці та зайнятості та визначення спільних дій з метою прискорення працевлаштування шукачів роботи.
Послуги надаються державною службою зайнятості безкоштовно
Консультацію щодо надання послуг Ви можете отримати
в Старовижівському районному центрі зайнятості

2. Стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць


Новим Законом України «Про зайнятість населення», який набрав чинності із 1 січня 2013 року, передбачено стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць та працевлаштування на них громадян, недостатньо конкурентоспроможних на ринку праці, зокрема, молоді, жінок, осіб віком понад 50 років та інших вразливих категорій громадян, шляхом виплати компенсації роботодавцю в розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідну особу.
Компенсація виплачується щомісячно протягом одного року з дня працевлаштування особи за умови збереження її зайнятості упродовж двох років.
При цьому право на компенсацію мають роботодавці, у яких відсутня заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та яких не визнано банкрутом або стосовно них не порушено справу про банкрутство. Компенсація надається на один рік за умови, що працівника не буде звільнено також упродовж наступного року. Однак, у випадку звільнення з ініціативи роботодавця, останній повертає отримані кошти в повному обсязі або працевлаштовує на це робоче місце іншого безробітного.
Важливим законодавчим нововведенням є також стимулювання суб'єктів малого підприємництва до створення нових робочих місць у пріоритетних галузях економіки. Так, суб'єкт малого підприємництва, який створює нові робочі місця та працевлаштовує на них безробітних на два роки, протягом року може отримувати щомісячну компенсацію в розмірі єдиного внеску. При цьому працівники, які були прийняті на роботу з виплатою компенсації, не можуть бути звільнені з ініціативи роботодавця.

3. Підготовка кадрів


Професійне навчання на робочому місці надає можливість підготувати персонал з числа претендентів на вакансію з урахуванням вимог конкретного робочого місця:
- навчання відбувається за індивідуальними навчальними планами та програмами з урахуванням специфіки виробництва;
- ті, хто бажатимуть працевлаштуватися на вашому підприємстві, зможуть адаптуватися до трудового колективу та закріпитися на новій роботі після закінчення навчання;
- ефективності навчання сприяє залучення наставників, досвідчених висококваліфікованих працівників, представників трудових династій;
- виробниче навчання і практика організовуються відповідно до особливостей виробництва;
- за рахунок зменшення обсягу теоретичного курсу скорочується загальний термін навчання.

Шановні роботодавці!
Якщо ви зацікавлені в працівниках, котрі набули професійних знань, потрібних саме вашому виробництву, зверніться до центру зайнятості, і на Ваше замовлення організують навчання претендентів на роботу безпосередньо на Вашому або спорідненому підприємстві.
Служба зайнятості запрошує вас до участі у розробленні навчальних планів та програм, які відображатимуть сучасні технології та особливості вашого виробництва.
Оплата праці кваліфікованого спеціаліста, який проводить теоретичні консультації, та інструктора-наставника за проведення виробничого навчання здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

4.Cтажування студентів


Кабінет Міністрів України 16 січня 2013 року №20 прийняв постанову, якою затверджено
Порядок укладення договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, в установах та організаціях та Типову форму договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, в установах та організаціях.
Порядок визначає механізм укладення студентами вищих та учнями професійно-технічних навчальних закладів з підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання договорів про стажування у вільний від навчання час.
Основними положеннями цього Порядку є:
• Вищі та професійно-технічні навчальні заклади разом з підприємствами надають студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів інформацію про можливість стажування. Підприємство може включати проведення стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів до договору про підготовку кваліфікованих кадрів, що укладається навчальним закладом та підприємством - замовником підготовки кадрів.
• Строк стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів не може перевищувати шести місяців.
• Для отримання інформації про можливість стажування студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів звертаються до відповідних підрозділів таких закладів, територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, організацій роботодавців, а також безпосередньо до керівників підприємств.
• Керівник підприємства визначає керівника стажування, який разом із стажистом розробляє індивідуальну програму стажування за здобутою спеціальністю (кваліфікацією) або професією (кваліфікаційним рівнем) та перелік робіт.
Тривалість роботи під час стажування не повинна перевищувати тривалості робочого часу, встановленого законодавством для відповідної категорії працівників.
• Запис про проходження стажування вноситься до трудової книжки стажиста, яка у разі потреби оформляється згідно із законодавством.